От і промайнули три дні ІІ Всеукраїнської конференції з Позитивної психотерапії "Зростання Позитивної психотерапії в Україні, кризи та шанси" в мальовничому куточку Тернопільщини на території санаторію Медобори.
До вищенаписаних постів на цю тему слід додати, що конференція присвячувалася і факту випуску сертифікованих психотерапевтів, що завершили навчання за програмою майстер-курсу. Для отримання сертифікату останнім для них завданням було провести власний воркшоп (пройти супервізію).
Також були бажаючі психологи-практики, які представили свої воркшопи та майстер-класи тренерів.
Програма насичена. Паралельно проводилося 5 воркшопів. Після презентації кожного вибирався 1.
Все передати точно не зможу. Спробую відобразити свої враження та почуття через базові здібності (які виявив засновник ПП Пезешкіан). Здібності до пізнання та до любові.
Що я можу сказати щодо "пізнання"? Кожен тренінг унікальний, як і кожен тренер. Мені є над чим подумати, є над чим попрацювати в плані професіоналізму. Була присутня на 4-ох авторських воркшопах випускників:
"Старі втрати-нові здобутки";
"Профілактика професійного вигорання психотерапевта";
"Світ в тобі-світ в мені";
"Дорога длиною в жизнь: смыслы и ценности".
На двох майстер-класах: "5 вершин судьбы" та "Бизнес-тренерские фишки, ненаписанные в книжке".
А також - "Кінезіологічне (тілесне) тестування здібностей" і "Хромотерапія психосоматичних розладів у прикладній кінезіології".
Це тільки четверта частина всього. Сподівають надолужити в нашому осередку, ділячись враженнями з учасниками. Кожен тренінг спирається на принципи, ідеї ПП (крім двох останніх - це гості). А скільки ще тем не розглянуті в ракурсі ПП?
Щодо "любові": турбота організаторів про комфорт учасників; відкритість учасників до спілкування; загальна атмосфера поваги, зацікавленості іншими; щирість; креативність; ненав'язливість; гумор; глибина. Це ті (і далеко не всі) почуття, які пов'язані в мене з цією поїздкою :)
