Про одну з моїх ідентичностей (продовження)

Відомо, що термін "психологія" походить від слів псюхе, ψῡχή, душа і логос - наука. Мені подобається більш глибше сприйняття. Взагалі-то є багато трактувань слова "Логос". Одне із них - це Вищий Розум, Творець, що зовсім міняє картину. Виходить - психолог має душею наблизитися до Творця і в цьому сприяти бажаючим. Наявність зв'язку Душі з божественним у собі.


 А "психотерапія" - знову псюхе, душа та терапія, лікування. Водночас психотерапевт не лікує медичними препаратами, не виписує антидепресантів. Це роблять психоаналітики, які мають медичну освіту. Я не знаю чи доцільно психотерапію називати лікуванням. Це швидше не вплив терапевта на клієнта, а взаємовплив, співпраця. Де є дві унікальні особистості, які працюють над вирішенням спільної задачі на основі попередньої домовленості, контракту.



Для бажаючих моя електронна адреса Zor9[at]ukr.net. Можемо працювати в режимі он-лайн, за допомогою програми skype.

Є місце для благодійної консультації.

Про одну з моїх ідентичностей

Приві-і-іт! Рада знову поділитися з усіма бажаючими частинкою себе на цій сторінці!!

Ідентичність - це поняття, яке дає відповідь на запитання хто я, я як хто? в даний момент. Воно схоже до поняття "роль", але є первинним, глибшим.
Те, що я тут пишу про свої почуття, враження, думки, побажання в ідентичності людини, також як і те, що пишу як учасниця Майстер-курсу з Позитивної психотерапії та арт-терапії, як клієнтка власної психотерапії, не виключає того, що я є сама психотерапевт (ну, майбутній, бо ще вчуся) і точно психолог-консультант.

Досвід роботи з людьми різного віку, соц. статусу і статі з різними темами і запитами в мене з 2006 року. Щоправда, поки не маю власного або орендованого приміщення чи кабінету. Працюємо де зручно клієнту.

А хто такий клієнт, для мене???

Це людина, жінка чи чоловік, яка від природи володіє величезними ресурсами, можливостями, потенціалом і поки що їх в собі ще не відкрила. Або не навчилася застосовувати в житті задля вирішення різних питань, досягнень бажаного...

Клієнт - це людина, якій надають певну послугу за грошову винагороду чи без неї.

Кожна людина є тим чи іншим клієнтом і не одним, бо якщо користується послугами банку - є його клієнтом, робить покупку в магазині - є клієнтом його продавця чи власника...

Варто розмежовувати поняття "клієнт" і "пацієнт", бо, як на мене, пацієнт щось отримує без усвідомленої участі в цьому, без власних зусиль. Це слово є однією з основних категорій в медицині.
Клієнт - людина, яка рішення з приводу чогось приймає сама, хоча її можуть інформувати. Вона прикладає свою відповідальність, певні зусилля.

Клієнт психолога-консультанта чи психотерапевта - це також людина :), яка керується благим бажанням: щось змінити, покращити у своєму житті, вирішити, вдосконалитися в чомусь, навчитися застосовувати свої якості і здібності для якіснішого проживання, покращити стосунки з якоюсь людино і т.д.

Клієнт - людина, яка усвідомлено робить крок до самої себе, підкреслюючи при цьому свою силу, а не продовжує втікати від себе:
1. В сферу Тіла (по балансній моделі Н. Пезешкіана), хвороби. Стає "вампірчиком", надто жаліючи себе або агресивно нападаючи на оточуючих, як правило, рідних і близьких людей.
2. Діяльність, де є тільки робота чи навчання і в житті немає часу для себе, прояву себе як жінки чи чоловіка. А якщо є сім'я, то потерпає від кризи. Важлива навіть не стільки кар'єра, гроші, просто щоб замаскуватись від своєї самотності та притупити почуття.
3. Контакти, де для людини є 2 варіанти. Це нерозбірливе спілкування, публічні висування, віртуальне спілкування, ігри та їм на противагу - закритість до контактів, втеча в самотність, самозречення.
4. В сферу духовності, сенсів, де людина віддається релігійним течіям, сектам з наставниками, повадирями, які покерують і скажуть як думати і куди іти...

Щоб наблизитись до себе, мабуть, не обов'язково звертатись до психолога чи психотерапевта. Переконана, що є багато інших дієвих способів.

А як живеться вашому тілу?:)

Привіт!!!
Незважаючи на те, що зараз зима, багатьом, мабуть,хочеться грітися, більше бути вдома, спати..., а я ніби прокинулася від сну. Я нарешті усвідомила, що мені 23, а це зовсім не 19, а тим більше не 16. Попереду 30, 48, 56, 72, 86, хто зна, може і 101. Те, що мені відміряно жити стільки-то, вважаю це 50 % справи, решта 50% залежить від мого способу життя, і найперше - мислення.

Пригадую, що в дитинстві, ще з садочка мама мене забирала (що я дуже любила і тим навіть хизувалася, бо не любила спати) і водила на гімнастику.

Також ще перед школою я деякий час ходила на малювання. Там я не тільки малювала і змальовувала натюрморти фарбами, олівцями, фломастерами, а й робила аплікації з соломи, в'язала гачком квіточки, розмальовувала за допомогою воску і писачків до Пасхи яйця, вивчаючи символіку орнаментів та кольорів.

Разом з старшим братом щонеділі ходили на гурток шахів. Щоправда, я швидше за все ходила за компанією з ним, бо захоплення від них тоді в мене не було, оскільки часто програвала :), або не вистачало терпіння, або ж - лінувалася думати...

Коли я пішла в перший клас, паралельно вступила до музичної школи. Там працювали мої батьки (мама викладала фортепіано, а тато - кларнет, саксофон, фагот), вчився брат грі на акордеоні, знав і фортепіано (будучи старшим, вчився ще грати на трубі, фаготі та самостійно грав та підбирав пісні на гітарі). Дідусь завідував і досі завідує струнним відділом. 4 роки, разом з моєю основною спеціальністю (фортепіано), вчив мене грати на скрипці.

Десь в класі 3-у, мама мене дала на танці гурту "Молодість". Займалась 3 рази на тиждень. Після школи, занять з муз. школи я тупотіла туди. Після розминки, ми розучували і вдосконалювали танці: народні і сучасні. Серед численних танців, я танцювала "Гуцулію" "Циганію"... Як правило в парах з хлопцями. В мене були різні партнери до різних танців. Часто виступали в нашому Червоноградському Палаці Культури.

Живучи і навчаючись в Івано-Франківську, я з кінця 1-го курсу почала займатися системою самовідновлення людини академіка М. Норбекова. До цього мене підштовхнуло бажання покращити свій зір (його кн. "Опыт дурака" прочитала ще в 9 класі). На третьому курсі університету я пройшла наступний, Суфійський курс, де розминка тіла не суглобова, а силова. В мене в той період було с-т-і-л-ь-к-и енергії. Я ловила кайф від тих вправ, від самої себе, я тоді вперше собі по-справжньому почала подобатися. В житті вдавалося буквально все, я справді сіяла. Займалася систематично (разом з моїм хлопцем, а зараз - чоловіком. Ми якраз і познайомилися на тих курсах), поки не "впала" в одну із ям - механічного виконання, як це я називаю - "виконання для галочки"...

Також десь місяців 2 я ходила на аеробіку.

А що я роблю зі своїм тілом зараз?
Крім того, що вожу його по маршрутках і дозволяю довго валятися в ліжку після пробудження???
Я відчуваю, що воно ще трішечки потерпить і почне конкретно сигналізувати (вже дає знаки) різними способами, щоб я щось з ним робила, щоб воно і послужило мені довше.

Так що я привселюдно заявляю!!!!

Ура, я нарешті усвідомила свою актуальну задачу. До речі, велике дякую Позитивній психотерапії, зокрема окреме ДЯКУЮ моєму позитивному психотерапевту, з яким регулярно вже працюємо майже 3 місяці. І що цікаво, з зовсім іншим запитом!! Це для мене як різнокольорові й різні по величині намистинки, які в силу певних обставин були розкидані хто де, зараз не просто познаходилися, а й з'єдналися в неймовірної красоти й унікальності коралі, які я колись носила і нарешті можу носити знову!!

Отож, я готова:
1. Щодня, зранку, по 30хв.-1 год. тренувати своє тіло, його м'язики, кісточки... Для тренування в мене є багато способів. Тілу я даю вибір, і не обмежую чимось одним.
2. Поступово усвідомлено уникаю їзди в маршрутках.
Звідси витікає п. 3. Розвиваю свою здібність пунктуальність, швидше, на хв. 15, виходжу з дому.

Дякую за терпіння, хто дочитав, а також - собі, бо я зараз вчуся саморозкриватись! :)) До зустрічі!!!

Ах, почуття-почуття!

Привіт усім вам в цей засніжений недільний день!
В мене зараз якийсь особливий період в житті. Дуже скоро Різдвяні свята, які в мене завжди асоціюються з казкою, тайною, спілкуванням з близькими, з якими давненько не бачились. Здається, що всі люди довкола стають відкритіші, дитячіші, веселіші... А зустріч Нового року вселяє ще більшу надію та оптимізм.

Попри те, хочу поділитися своїми почуттями про попередні два тижні.

Почну з арт-терапії. Я пройшла вже 2-гу сесію (всього 6). Ближче знайомлюся зі своїми творчими задатками. Класно усвідомлювати, що вони є. Вартує просто відпустити себе і розслабитись, що мені вже почало вдаватись. Для того, щоб арт-терапію застосовувати в роботі з людьми, клієнтами, я все пропускала через себе. Час перестає існувати, як і все "важливе" інше, коли я бачу перед собою десятки баночок різних кольорів, є палітра, на якій можна експерементувати і поєднювати найрізноманітніші кольори. Щоб на папір спроектувати те, що коїться тут і зараз з тобою,і що важко збагнути, коли це все перемішане в голові.
Отримала величезне задоволення, малюючи туш'ю і розмальовуючи фарбами на склі; на тканині; створюючи колаж з природніх матеріалів (камінців, шишок, сухих квітів, листя, різних круп, спецій...). Так і поринаєш в світ дитинства з головою! ВІдчула, що за всією легкістю і простотою приховується величе-е-е-е-е-зна глибина і сенс:).

Також кілька днів тому в моєму житті сталося те, що я можу порівняти з високим, широким, неймовірно-красивим фонтаном, який сам прорвався крізь товсту цементну глибу плити. Це я про себе, свій прорив, своє звільнення від мною колись надуманих установок.Завдячую цьому сесії №3 з Позитивної психотерапії і величе-е-е-е-е-е-е-е-езне спасибі Українському Інституту Позитивної крос-культурної психотерапії і Менеджменту та його ТРЕНЕРАМ. А також своїй любимій групі, кожному, хто навчається і поряд зі мною!!!!!!!!!
Можу писати ну дуже довго, що там відбувалося і як я це сприймаю. Але утримаюсь. Звикаю до трішки іншої самої себе і думаю, що з цим робити дальше:))

Чарівного настрою вам, люди Землі!!!

Враження від конференції "Психотерапевтичний стиль життя. Кризи та шанси очима позитивного психотерапевта"

Такого плану конференція з психотерапії в м. Івано-Франківськ відбулася вперше. І вперше за напрямом саме Позитивної психотерапії. :)

Планували ми її організувати на рівні міста, а вийшла конференція міжобласна. Серед учасників були представники з м. Києва, Черкас, Чернівців, Моршина...

За професійною спрямованістю, крім спеціалістів з напрямку Позитивної психотерапії були присутні гештальт-терапевти, арт-терапевти, психоаналітики, тілесно-орієнтовані, системно-сімейні психотерапевти...

На мою думку ми, організатори, отримали колосальний досвід, масу задоволення. Особисто я краще відчула кожного психотерапевта, з якими навчаюсь у групі, і які є для мене друзями і партнерами. Наша збалансована в плані Знати і Любити психотерапевтична спільнота , завдяки конференції, стала ширшою і ще міцнішою!!!

Познайомилася як з новими "новоспеченими" спеціалістами, які щойно отримали сертифікати, так і з практикуючими психологами інших напрямів.

А моя участь у ворк-шопах (авторських тренінгах) додали моїй особистісній та професійній ідентичності більше цілісності!!!

Міська конференція "Психотерапевтичний стиль життя. Кризи та шанси очима позитивного психотерапевта"

Привіт!
Щось я заметушилась ті кілька днів з приводу підготовки до конференції і не дійшла до того, щоб розмістити цю інформацію раніше. Виправляюсь.

До відома психологів, психотерапевтів різних напрямків, студентів, викладачів
16.10.2009 року відбудеться міська конференція з Позитивної психотерапії: "Психотерапевтичний стиль життя. Кризи та шанси очима позитивного психотерапевта".
У програмі конференції:

 Новини з Міжнародної конференції по Позитивній психотерапії;
 Сертифікація консультантів в методі Позитивної психотерапії;
 Знайомства з практикуючими психологами, психіатрами, психотерапевтами;
 Авторські ворк-шопи.
Тривалість конференції: 10:00 год. – 18:00 год. (9:00 – 10:00 реєстрація).
Вхід 100 грн., студентам 50 грн.
м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи, 169, Ресторан ”Білі ночі”.
Детальніше можете дізнатися на нашому сайті http://www.positum.if.ua :)

Моя творчість :)

Просто будь!

Життя вирує, б'є ключем,
а ти сидиш і "плачеш".
Все думаєш, жалієшся, гадаєш...
Не можеш що інакше?

Підстави сліз є ілюзорні.
Встань і поправ осанку!
Згадай будь ласка хто ти.
Вставай сміливо зранку!

У кожного свої дилеми,
Всі звикли плутати себе.
Насправді все є дуже просто.
Ввімкни ти серденько своє!

Відкинь все зайве, нависуче.
Без страху ти поглянь вперед!
Побачиш сонечко яскраве,
Щасливих всіх і серед них себе!

Ти можеш все, що щиро хочеш!
Будь ласка вір, і просто будь!
Спіши нешвидко, своїм темпом
Іди, живи. Люби свій путь!

Егоїзм та альтруїзм.

Привіт, привіт, привіт!
Промайнуло літо... За ті 3 місяці в кожного в житті відбулись якісь події. Мабуть були важливі для Вас, були і однотипові, буденні справи. Припускаю, що одні були зі знаком "+", інші з "-". І це нормально. Завжди присутній баланс.

Серед багатьох законів життя (зокрема "Посіву-Жатви, якого ще називають законом "Бумеранга", "Що в верху - те в низу" та багато ін.), є один якого хотілося б подосліджувати. Це закон "Брати-Давати".

Всі ми живемо не самі по собі. Ми видимо і невидимо взаємодіємо зі всіма і всім, що нас оточує, усвідомлено і не усвідомлено впливаючи на все, а все, відповідно, впливає на нас.

Щодня ми щось даємо і щось беремо. Що саме даємо і беремо, і як ми це робимо? Кому і в кого і для чого???

Як на мене, зараз така програма в соціумі, що альтруїзм - це наївність. Щоб жити, і то нормально жити, треба вміти "вертітись", бути креативним (цим словом маскують слово хитрий), комунікабельним (вміючий переконувати, часто брехливий). Всюди пропонують ідею - бери від життя все, живи для свого задоволення і т.д. Тим самим розвиваючи тотальний егоїзм. Акцент людина зміщує на брати, брати, брати... А така позиція є неприродною, містить в собі загрозу щастю і навіть життю.

Це не моя ідея, але відомо, що якщо одна будь-яка клітина людського організму раптом почне жити тільки для себе, без віддачі, то вона буде розширюватись, збільшуватись. Почне перешкоджати роботі іншим клітинам, тканинам, органам. Така клітина називається раковою.
"Наше счастье невозможно
без счастья других".
Н. Чернышевський.

Давайте будемо вчитись контролювати бажання і розрізняти: це справді моє бажання чи нав'язане? Вчитися брати в міру і щедро ділитися, щедро давати( підтримку, усмішку, прийняття, їжу, одяг, час... все, що завгодно). І не тому, що повернеться, а так, просто.І отримувати від цього задоволення! :)

Роздуми "вголос"

Коли вперше ви задали собі питання: хто я? Для чого живу тут і зараз? Який сенс мого життя і життя взагалі на планеті Земля? Що основне для мене в житті? Що значить для мене бути щасливою людиною..?
А якщо ще задали, то може саме вже час?

Ці та схожі питання і теми стосуються сфери духовності і пов'язані з ієрархією цінностей, яка в кожнісінької людини складена зо-о-овсім по-різному.

Думаю частково відповіді для себе можна почерпнути з релігії. Але з якої? Їх так багато і кожна претендує на першість і в кожної є зерна істини. Може з такою думкою хтось не погодиться, але в даний момент я вважаю, що свої духовні пошуки не варто замикати тільки на одній релігії або взагалі релігії.

Згідна, що Бог, Творець - один. Але Він скрізь, а не тільки на небі. І відчути Його можна не тільки в церкві, мечеті, а будь-де. Але найважливіше відчути Його в собі. Не даремно ж кажуть, що в Творця немає інших рук, окрім ваших.

Сфера Духовності - одна із ніжок споруди, від якої залежить і на яку опирається наше життя. І якщо вона занадто тонка або тріснута, то є ризик не встояти. Безумовно її міць і відповідно стійкість та якість нашого життя залежить лише від нас. Ця сфера тісно пов'язана з сферою Тіла, здоров'ям, про яке йшлося в попередньому пості.

В мене немає на меті пропагувати якусь "Нову" ідею, просто, думаю, багатьом із нас не завадить переглянути свої цінності, не тільки духовні, але і матеріальні.
Що в мене є пріорітетним?
І що такого корисного я не помічаю, що б могло зробити мене щасливішою людиною?
Куди я іду, чи може женуся? З яким зарядом думок?
Що вибираю для себе і тих, кого люблю?

Все змінюється і минає, і наше життя також. Якщо заглянути на 10 років вперед, то які ми, яке наше життя? І що таке 10 років в порівнянні з вічністю?
То чим ми його, своє життя, наповним, яким змістом, щоб піти з нього з чистою посмішкою на вустах???

Здоров'я, як баланс, на різних етапах розвитку людини

Привіт! В перших постах блогу я написала, що хвороби фізичного тіла - це випробування для душі. Мабуть, це правдиве в тому випадку, коли мова йде про хвороби в дитячому віці. Народжуючись, дитина потрапляє в певні умови. З одного боку вона є "чистою дошкою - "табула раса", про що писав ще Джон Локк. Бо ж найперше від неї залежить як прожити це життя. А з другого - народжується з певним душевним багажем. Мова йде про реінкарнацію. Про що починає говорити і наука. Згадаймо хоча б холотропне дихання.

Дитина - дзеркало сім'ї, відображення того, як живе подружжя, якою є соціально-психологічна атмосфера сім'ї. Радісна, любима дитина з потребами і думкою якої рахуються батьки, практично не хворіє. Немає сенсу привертати увагу дорослих таким способом(це неусвідомлюваний механізм).

Всім відомо, що на самопочуття дитини(на її психологічний і фізичний стан) впливає здоров'я матері і батька, їх психо-емоційна сфера, генетичні обумовленості та ряд інших чинників. Це безумовно так. Я б хотіла звернути увагу на один дуже важливий момент. Це хотіння, планування подружжям дитини, радісне очікування її народження , а перед тим - усвідомлене зачаття.

Чудово, що в психологічній науці вже є такий термін як "усвідомлене батьківство". Суть така, що людина, яка народилася внаслідок спільного бажання, позитивних думок своїх батьків є сильнішою, здоровішою, щасливішою.

Починаючи з юнацького віку і далі, в розвитку людини будь-яке фізичне нездужання, хворобу, думаю, варто розглядати вже не як випробування, а як шанс повернутися в збалансований стан. Бо що таке хвороба? Це найперше сигнал, що щось не так. Порушення цілісності, гармонії.

Я і надалі буду розкривати цю тему.Надто вона вже є актуальною в сучасному житті людства.

Вперше на радіо

Привіт усім! Ділюся своїми радісно-хвилюючими переживаннями. А пов'язані вони з тим, що щойно я послухала передачу "Байки професій" по місцевому радіо "Вежа" з моєю участю.

Хто чув свій голос збоку, мабуть погодиться, що слухаєш, і думаєш, ти це говориш чи не ти? Я згадала, що схожа ситуація була у дитинстві - після випускного в музичній школі мій дідусь записав на диктофон як я граю свою випускну програму на фортепіано (До речі, давненько я її не прослухувала, варта нагадати як я кілька років тому "шпарила", бо зараз незважаючи, що є фортепіано, можу заграти в кращому випадку кілька пісеньок за 1-ий клас..)

Так от, крім того відкриття, що не впізнаєш свій голос, є ще одне: виявляється не все так погано. В тому розумінні, що після інтерв'ю (а я не знала питань, все, що було відомо, то це тема по моїй діяльності - психологія, психотерапія) думаєш, що я б краще так на це питання відповіла, тут можна було б більше щось додати, тут менше...Але в результаті, як на мене, получилося досить придатне для слухання :))

Хто може чув, випадково, напишіть. Цікаве ваше враження!
А кого цікавить, можете послухати повтор, у понеділок, 08.06.09р. на хвилі 107,0 fm, о 20.30 год.

P.S. Дякую Олі, яка запросила на радіо і провела інтерв'ю. Я себе відчула в новій, цікавій ролі!

Що таке психотерапія. І в чому її користь.

Психотерапія - багатогранне явище. Над його однозначним визначенням ще досі працюють науковці. А сам термін введений в науковий обіг у 1872р.

Визначення Позитивної психотерапії, яке ухвалила УСП (Українська Спілка Психотерапевтів) звучить так, психотерапія - це рефлексивний діалог з людиною, який допомагає рухатись від страждання до розширення власної ідентичності.

Психотерапія - це, найперше, професія. П'ять років вищої освіти та кілька років у певному методі. Навчання в методі ПП передбачає 4 роки.

Психотерапія - послуга, точніше - одна з видів психологічних послуг.
Згадаємо, що серед психологічних послуг виділяють:
-психологічна просвіта (викладацька діяльність...);
-психологічна діагностика (опитувальники, тести, життєвий досвід...);
-психокорекція (корекційні,в перекладі "виправляю", вправи; тренінги...);
-психологічне консультування (робота психолога-консультанта, де центральною фігурою є життєва ситуація, в якій перебуває людина, клієнт. І разом з клієнтом пошук виходу з ситуації...);
-ПСИХОТЕРАПІЯ (вирішення внутрішньо-особистісних конфліктів...).

"Психотерапія - це не те, що ви думаєте.
Психотерапія це не те, що ви думаєте. Це не лікування хвороби. Це не керівництво з боку мудрого порадника. Це не взаємне співпереживания добрих друзів. Це не здобуття езотеричних знань. Це не демонстрація людині її помилок. Це не нова релігія.

Психотерапія це не те, що ви думаєте.

Психотерапія це не те, що ви думаєте. Вона про те, як ви думаєте. Вона привертає увагу до непомітного притворства в тому, як ви думаєте. Вона відрізняє те, про що ви думаєте від того, як ви це думаєте. Її не стільки цікавить пошук причин, які пояснюють те, що ви робите, скільки значення, яке для вас має те, що ви робите.

Психотерапія займається тим, як ви думаєте. Тим, як ви живете зі своїми почуттями, вашим підходом до взаємостосунків з людьми, які мають для вас значенння.

Вона про те, до чого ви прагнете в своєму житті і як, самі цього не бажаючи, ви ускладнюєте його заради досягнення цих цілей. Вона допомагає побачити, що зміни, яких ви прагнете, вже існують в середині вас в нерозкритому вигляді.

Вона дає можливість побачити і прийняти відблиск чогось непересічного, що є вашою суттю.
Психотерапія це не те, що ви думаєте; це те, як ви живете самі з собою в даний момент."
З книги Джеймса Бюдженталя "Мистецтво психотерапевта".

Моя творчість

Спокійна радість
Я дякую Творцю, що Землю
гармонійною створив.
Я дякую батькам, що
зберегли життя мені.

Я дякую собі, бо йду дорогою
добра, любові та краси.
Я дякую своїй духовній половині
за віру, силу та тепло.

Я вдячна за події всі,
що в мене у минулому були.
Бо нині внутрішньо спокійна я.
Сіяюча й щаслива!

Зі святом, колеги психологи та психотерапевти!

Вчора було професійне свято психолога, з чим щиро вітаю усіх людей, які мають відношення до психології, психотерапії! Тих, хто усвідомлено вибрав місію сприяти бажаючим змінюватися на краще!!!
Бажаю вам у роботі прояву творчості, рішучості, запальної енергії, терпіння, постійно зростаючого професіоналізму!
Хочу поділитися, я пройшла навчання на 1-й сесії майстер-курсу з Позитивної психотерапії. Через 3 роки стану повноправним психотерапевтом. Тішуся з цього приводу і прикладаю всі зусилля, щоб бути ефективним спеціалістом та гармонійною людиною.
Успіхів нам ;)

Ще один погляд на страх 2

Протилежними полюсами будь-якого страху є найперше ЛЮБОВ, ДОВІРА, ПРИЙНЯТТЯ. Даючи життя цим якостям, розвиваючи їх, страх автоматично зменшується. Перетворюється на сумнів і зникає.

Страхи мають тимчасовий, перехідний, віковий характер. В психологічній практиці є свої методи долання страху. Серед них ефективними є метафора, арт-терапевтичний малюнок, аутосугестія та ін.

В будь-якому разі, як би на нас не тиснула колективна негативна думка, як би нам звично не було жити зі страхами, заради нашого душевного спокою та енергійності, відчуття свободи в тілі і задля нашого здоров'я, перестаньмо бути рабами страхів. Давайте довіряти своїй природі, оточуючому просотору, людям. І ми помітимо, що в нашому житті великі зміни. Бо ми більше не притягуємо негативу, а стали провідниками світла!

Ще один погляд на страх

Доброго часу доби!
Хочу подискутувати на тему, що таке страх. Це явище досліджуване, багато про нього написано, розроблено і проведено тренінгів. Не будемо вникати в причини виникнення. Зазначу лише, що душа по своїй природі є кристально чиста. А забруднитися страхами може ще у внутрішньо-утробному розвитку тіла.

Зупинемося на деяких страхах, притаманних багатьом теперішнім людям.
Мабуть ніхто не буде заперечувати, що в різні історичні періоди страхи в людства були відмінні (від сл. відмінність). Існує і така версія, що страх, як феномен з'явився лише в представників людської раси. І в попередніх расах йому не було місця.. Хто зна..

Людина страхом може розпорядитись по-різному. Може використати для свого блага (зберегти собі життя в екстремальній ситуації; виграти поєдинок, захотіти розвинути і продемонструвати свою духовну силу; розвинути органи чуття, загартувати дух...)
А може сковувати свої дії, слова і навіть думки , спокуситись на необдумані вчинки, поступово або раптово руйнувати своє психічне, фізичне здоров'я.
Страх ,я вважаю, може або додавати енергію або її забирати. Залежить як людина його сприймає! Коли людина годує свій страх своїми думками, образами, тобто енергією, він все збільшується. Коли перестає ж його живити, то в неї вивільняється величезна кількість енергії творчості. Людина почувається свобідною, щасливою.

Дивлячись на сучасний стан речей складається враження, що є люди, сили, істоти, яким вигідно, щоб люди відчували страх. Оскільки він паралізує свідомість і такими людьми легше керувати.

Отже, якщо усвідомити свій страх, або страхи (бо як правило, людина боїться, переживає одночасно за декілька речей),то цим процесом можна пробувати керувати. Долати свій страх, усвідомлено. Цю перемогу можна здобути самому, а можна і разом з психологом.

Які ж це основні страхи сучасності? Ось деякі на мою думку: страх майбутнього, невдачі, втрати, осуду, зради, самотності, смерті, бідності та багато ін.
Далі буде...

Моя творчість

ЛЮДИНА
Я можу бути хвилею
І винести на берег утопаючого.
Я можу бути каменем
І дотиснуть його до дна.

Я можу бути сонцем
І дати дереву життя.
Але людина сонна поки я
І нищу я сотворену природу.

Я можу бути свіжим яблуком
І вітамінами наситити Людину.
Я можу бути вірним песиком
І прислужати Їй.

Я можу бути піснею
І заспокоїти, потішити дитину.
Я можу бути всім тим, що
Оточує мене...

І суть знайшла у тому я,
Що має два моменти:
У першому - в собі вбачаю силу,
Творчість та натхнення.
А також - вибір, як усе застосувати.

А другий - це усе й усі суцільне на Землі
і є водночас ми нічим та всім.
Завданням є для нас
Свій дух і душу розкривати.
І виконати місію в житті!

З Новим яскравим 2009 роком!!

Величе-е-е-е-езний ПРИВІТ!
Ура, ми вже в 2009 році! Вітаю кожного і себе! Вітаю з новими відчуттями щастя, новим пізнанням, новими враженнями, можливостями, сюрпризами, радощами, і всім тим хорошим НОВИМ, яке обов'язково проявиться в нас протягом цього чарівного року яскравого бика!

Давайте з вдячністю (за досвід) відпустимо усі ситуації, спогади (власні інтерпритації подій), думки, слова, вчинки, свої, оточуючих людей. І впевнено, спокійно рухатимемось далі, в своє ПОЗИТИВНЕ майбутнє.

В кожного з нас є кілька варіантів майбутнього. Давайте вже зараз усвідомлено зробимо крок в сторону сміху, внутрішнього спокою, чистоти, світла, сонцю, любові, достатку... Зробили? які ми молодці,- творимо своє життя не тільки своїми руками, а й ногами!:)

ШЛЮ СВОЄ ТЕПЛО, ЛЮБОВ, ВІРУ КОЖНІЙ ДУШІ!!!