На днях після вечері в колі родини підняли тему родоводу, предків. Як звали і якими були наші пра і прапрабабусі/дідусі. В яких умовах вони жили. Завдяки їм ми зараз тут, а знаємо про них мізер. Але ж і в них є попередники.
Я собі подумала, що через 200-300 років чи хтось з правнуків згадає про мене, нас з чоловіком. Хоча б як нас було звати... І якось сумно стало. Що житимуть і нічого про нас не знатимуть. Яка цінність теперішнього мого життя?
В мене виникла ідея щось створити, таке зробити для потомків, людей, щоб залишити хоч малюсінький слід від цього свого життя. Що це буде? Ще не знаю.
Не погоджуюсь, що життя схоже на рояль: чорне-біле-чорне-біле-кришка. Воно різнобарвне, кольорове!
Хоча, мабуть, наше життя і життя взагалі є таким, яким ми його сприймаємо.
3. Життя - це не показуха.
Багато людей, і я в деякій мірі, звикли робити вигляд своєї глибої обізнаності в будь-чому, запишуватись, гордо носячи своє тіло своїми матеріальними досягненнями, соціальним статусом, посадами... Які ніби-то мали принести щастя, свободу, в т.ч. і фінансову.
Часто так складається, чим далі людина підіймається в кар'єрі, тим пустішою, дьорганішою стає її Душа. Чому? Тому, що кар'єра, яка передбачає наявність грошей - не найосновніше в житті. І по-друге, для щастя людині потрібно займатися справою, якою хочеться займатися її душі. А не щоб щось комусь доказувати. Щоб віднайти свою справу, яка очевидно має бути пов'язана з індивідуальним призначенням, слід її шукати, а не йти по протореній дорозі більшістю.
Життя - це кожна мить нащого існування.
Життя - це вибір. ШАНС стати кращим і тим самим покращити життя на планеті.
Давайте ж використовувати цей шанс, поки він у нас є.
вівторок, 24 серпня 2010 р.
Життя - як шанс
Привіт! :) Зважаючи на зміни, якими поступово наповнюється моє життя - я скоро (до місяця часу) вперше зустрінуся з нашим першим сином, змінююсь і я.
Змінюється самосприйняття, формується нова ідентичність: Я - МАМА, змінюються пріорітети, з'являється більше цінування того, що в мене є і хто поряд. В мене постали нові запитання, актуалізувалася цікавість до нових тем. Зокрема до величезної, загадкової, вічної теми - ЖИТТЯ.
В науковій, релігійній, езотеричній літ-рі можна зустріти як схожі точки зору, так і геть протилежні.
Я ж хочу зафіксувати ті усвідомлення, якими живу останнім часом.
1. Вірю, що життя кожної живої істоти на планеті має свій сенс, своє призначення. Кожна душа, народжуючись в фізичному тілі знає і пам'ятає своє завдання. Людина, потрапляючи в матеріальний світ, який зараз дещо відірваний від духовних законів, як правило, забуває і стає гвинтиком штучно створеної машини нав'язаних правил, цінностей.
Припускаю, що призначення людини можна поділити на:
-загальні, однакові для всіх людей, де ще можна виділити:
--жіноче призначення (турбуватись про щастя на планеті, народжуючи щасливих людей; бути берегинею сім'ї, роду; надихати чоловіка на творчість - створення чогось нового)
--чоловіче - бути прикладом сили Духу, в яке входять відповідальність, дисципліна, вірність, гручкість.
-й індивідуальні - конкретне завдання, що повинна виконати людина за свій цей життєвий шлях.
Мабуть найпершим завдням батьків, і моє, - не заважати людині (душі, яка вибрала мене мамою) розвиватись, самостійно пізнавати світ і себе. А для цього сприймати свою дитину не як немічну, нічого не знаючу, зі слабкими фізичними можливостями, а як Душу, що спустилась виконувати свою місію.
2. Другим полюсом життя є смерть. Це слово мені не дуже до вподоби, бо з припиненням життєдіяльності фізичного тіла Душа і Дух зі своїми напрацюваннями переходять в тонші сфери, вони ж бо вічні.
Як би не було, життя в цьому фізичному тілі є обмеженим в часі і просторі. Скільки воно ще триватиме в кожного з нас мабуть невідомо нікому. Та важливо ЯК!
Давайте задамось питаннями:
- Від кого залежить якість мого життя?
- Як і чим я впливаю на перебіг мого життя?
- Що в своєму житті я вже навчилася?
- Що від мене залежить, щоб покращити якість мого життя?
- Що я можу зробити вже сьогодні, щоб моє життя стало трішки кращим?
Пам'ятаймо, що чим щасливіші ми, тим щасливіші люди, які нас оточують!!!
Змінюється самосприйняття, формується нова ідентичність: Я - МАМА, змінюються пріорітети, з'являється більше цінування того, що в мене є і хто поряд. В мене постали нові запитання, актуалізувалася цікавість до нових тем. Зокрема до величезної, загадкової, вічної теми - ЖИТТЯ.
В науковій, релігійній, езотеричній літ-рі можна зустріти як схожі точки зору, так і геть протилежні.
Я ж хочу зафіксувати ті усвідомлення, якими живу останнім часом.
1. Вірю, що життя кожної живої істоти на планеті має свій сенс, своє призначення. Кожна душа, народжуючись в фізичному тілі знає і пам'ятає своє завдання. Людина, потрапляючи в матеріальний світ, який зараз дещо відірваний від духовних законів, як правило, забуває і стає гвинтиком штучно створеної машини нав'язаних правил, цінностей.
Припускаю, що призначення людини можна поділити на:
-загальні, однакові для всіх людей, де ще можна виділити:
--жіноче призначення (турбуватись про щастя на планеті, народжуючи щасливих людей; бути берегинею сім'ї, роду; надихати чоловіка на творчість - створення чогось нового)
--чоловіче - бути прикладом сили Духу, в яке входять відповідальність, дисципліна, вірність, гручкість.
-й індивідуальні - конкретне завдання, що повинна виконати людина за свій цей життєвий шлях.
Мабуть найпершим завдням батьків, і моє, - не заважати людині (душі, яка вибрала мене мамою) розвиватись, самостійно пізнавати світ і себе. А для цього сприймати свою дитину не як немічну, нічого не знаючу, зі слабкими фізичними можливостями, а як Душу, що спустилась виконувати свою місію.
2. Другим полюсом життя є смерть. Це слово мені не дуже до вподоби, бо з припиненням життєдіяльності фізичного тіла Душа і Дух зі своїми напрацюваннями переходять в тонші сфери, вони ж бо вічні.
Як би не було, життя в цьому фізичному тілі є обмеженим в часі і просторі. Скільки воно ще триватиме в кожного з нас мабуть невідомо нікому. Та важливо ЯК!
Давайте задамось питаннями:
- Від кого залежить якість мого життя?
- Як і чим я впливаю на перебіг мого життя?
- Що в своєму житті я вже навчилася?
- Що від мене залежить, щоб покращити якість мого життя?
- Що я можу зробити вже сьогодні, щоб моє життя стало трішки кращим?
Пам'ятаймо, що чим щасливіші ми, тим щасливіші люди, які нас оточують!!!
Підписатися на:
Дописи (Atom)