Ще один погляд на страх

Доброго часу доби!
Хочу подискутувати на тему, що таке страх. Це явище досліджуване, багато про нього написано, розроблено і проведено тренінгів. Не будемо вникати в причини виникнення. Зазначу лише, що душа по своїй природі є кристально чиста. А забруднитися страхами може ще у внутрішньо-утробному розвитку тіла.

Зупинемося на деяких страхах, притаманних багатьом теперішнім людям.
Мабуть ніхто не буде заперечувати, що в різні історичні періоди страхи в людства були відмінні (від сл. відмінність). Існує і така версія, що страх, як феномен з'явився лише в представників людської раси. І в попередніх расах йому не було місця.. Хто зна..

Людина страхом може розпорядитись по-різному. Може використати для свого блага (зберегти собі життя в екстремальній ситуації; виграти поєдинок, захотіти розвинути і продемонструвати свою духовну силу; розвинути органи чуття, загартувати дух...)
А може сковувати свої дії, слова і навіть думки , спокуситись на необдумані вчинки, поступово або раптово руйнувати своє психічне, фізичне здоров'я.
Страх ,я вважаю, може або додавати енергію або її забирати. Залежить як людина його сприймає! Коли людина годує свій страх своїми думками, образами, тобто енергією, він все збільшується. Коли перестає ж його живити, то в неї вивільняється величезна кількість енергії творчості. Людина почувається свобідною, щасливою.

Дивлячись на сучасний стан речей складається враження, що є люди, сили, істоти, яким вигідно, щоб люди відчували страх. Оскільки він паралізує свідомість і такими людьми легше керувати.

Отже, якщо усвідомити свій страх, або страхи (бо як правило, людина боїться, переживає одночасно за декілька речей),то цим процесом можна пробувати керувати. Долати свій страх, усвідомлено. Цю перемогу можна здобути самому, а можна і разом з психологом.

Які ж це основні страхи сучасності? Ось деякі на мою думку: страх майбутнього, невдачі, втрати, осуду, зради, самотності, смерті, бідності та багато ін.
Далі буде...

Моя творчість

ЛЮДИНА
Я можу бути хвилею
І винести на берег утопаючого.
Я можу бути каменем
І дотиснуть його до дна.

Я можу бути сонцем
І дати дереву життя.
Але людина сонна поки я
І нищу я сотворену природу.

Я можу бути свіжим яблуком
І вітамінами наситити Людину.
Я можу бути вірним песиком
І прислужати Їй.

Я можу бути піснею
І заспокоїти, потішити дитину.
Я можу бути всім тим, що
Оточує мене...

І суть знайшла у тому я,
Що має два моменти:
У першому - в собі вбачаю силу,
Творчість та натхнення.
А також - вибір, як усе застосувати.

А другий - це усе й усі суцільне на Землі
і є водночас ми нічим та всім.
Завданням є для нас
Свій дух і душу розкривати.
І виконати місію в житті!