Власні міркування.
Чи не здається Вам, що те, як ми сприймаємо самих себе, слугує визначним чинником того, як ми себе почуваємо і як протікає наше життя?
Як я сприймаю, оцінюю свою зовнішність, фізичне здоров'я;
свої досягнення й поразки в діяльності;
те, як і з ким я спілкуюся;
свої духовні цінності, очікування майбутнього?
Як я реагую на свої вчинки, події свого життя? Чи нічого я не перебільшую, не применшую. Чи не відкладаю вирішення справ на потім (втеча різного виду). Чи зразу вирішую актуальні питання?
Відомо, що на самосприйняття найбільше впливає оточення, найперше спосіб життя сім'ї, родини. А також соціальні установки, ідеали, реклама, більшість. Не варто старатись бути таким як хтось. В природі немає копій. Приглядімося до себе, як ще погано, насправді, ми себе знаємо!!!
Природньо в різні етапи життя сприймати себе в різних сферах по-різному.
Думаю наше самосприйняття дуже тісно пов'язане з самоприйняттям і навпаки!
Так, є над чим попрацювати в плані здоров'я (врегулювати харчування, щоденно виконувати систему розминок, вправ). В сфері діяльності слід нарешті визначитися. Щодо спілкування, то хотілося б почуватись більш впевнено, завжди бути собою. А також - розвинути більше віри в щасливе окреслене майбутнє.
Так, це правда. Я це приймаю. І від того, що я це приймаю, почуваю себе відповідальнішою, зрілішою!
Попробуйте на собі!
Взагалі, здібність прийняття (давати право на існування) є однією з базових для вдосконалення. Щоб вирушити в дорогу, вартує придивитися що ми маємо, а вже потім що ще потрібно взяти.
Важливо самоприйняття відразу підкріпити новою дією, яка спрямована на покращення результату, ситуації... Інакше буде тупотіння на місці.
Зі всього сказаного можна вивести ланцюжок самовдосконалення :
самосприйняття <-> самоприйняття -> дія -> усвідомленіше та радісніше життя.
Приймаймо себе, бо хто, як не ми, коли, як не зараз?!
Немає коментарів:
Дописати коментар