Привіт усім! Ділюся своїми радісно-хвилюючими переживаннями. А пов'язані вони з тим, що щойно я послухала передачу "Байки професій" по місцевому радіо "Вежа" з моєю участю.
Хто чув свій голос збоку, мабуть погодиться, що слухаєш, і думаєш, ти це говориш чи не ти? Я згадала, що схожа ситуація була у дитинстві - після випускного в музичній школі мій дідусь записав на диктофон як я граю свою випускну програму на фортепіано (До речі, давненько я її не прослухувала, варта нагадати як я кілька років тому "шпарила", бо зараз незважаючи, що є фортепіано, можу заграти в кращому випадку кілька пісеньок за 1-ий клас..)
Так от, крім того відкриття, що не впізнаєш свій голос, є ще одне: виявляється не все так погано. В тому розумінні, що після інтерв'ю (а я не знала питань, все, що було відомо, то це тема по моїй діяльності - психологія, психотерапія) думаєш, що я б краще так на це питання відповіла, тут можна було б більше щось додати, тут менше...Але в результаті, як на мене, получилося досить придатне для слухання :))
Хто може чув, випадково, напишіть. Цікаве ваше враження!
А кого цікавить, можете послухати повтор, у понеділок, 08.06.09р. на хвилі 107,0 fm, о 20.30 год.
P.S. Дякую Олі, яка запросила на радіо і провела інтерв'ю. Я себе відчула в новій, цікавій ролі!
Немає коментарів:
Дописати коментар