Що таке радість і для чого вона?

Привітик! Давненько я тут не з'являлась... Ой, багато різних змін за цей час відбулося і продовжує відбуватися в моєму житті. Дорослішаю я. В тому сенсі, що стаю відповідальнішою. І це радує.

В цьому пості хочу порозмірковувати про РАДІСТЬ. Мимоволі спостерігаючи за людьми на вулиці, транспорті, магазині, кидається в очі те, що більшість людей задумані, сумні, похмурі, можуть бути роздратованими, сердитими, а очі (дзеркало душі) - випромінюють втому. Душа в пересічної сучасної людини від чогось втомилася. Від чого?
На теперішню мою думку функція і водночас потреба душі в людини - в постійному горінні природньої енергії любові, з якою людина народжується. Чому в процесі життя часто цей вогник зменшується, починає тліти і затухає ще при житті? Не дивно, що і очі потухлі.

Думаю трісочками, полінцями для підтримання стану горючості полум'я в душі є радість :). А як же тут радіти, можна подумати, коли навколо стільки бід, несправедливості, хворіб і т.д. і .т.п. ЯК НАВЧИТИСЯ РАДІТИ? Бо для чого для мене вже стало ясніше.
А вчитись не потрібно. Треба просто згадати як ми раділи в дитинстві. Раділи, коли бабуся щонеділі водила на качелі, коли з мамою спостерігали як пробивається джерельце, раділи, коли тато ніс нас на своїх плечах, а брат разом з нами розмальовував розмальовки і перед сном малював на спині, а ми відгадували що, і навпаки... Було таке з кимось? В кожного у дитячому віці була своя радість. І її було багато, достатньо, щоб бути щасливими.

Радість у дорослому віці набуває дещо іншої форми. Вона проявляється менш імпульсивно і більше зосереджена всередину ніж назовні. Причин порадіти є багато. Ми вже звикли радіти завдяки якимось зовнішнім стимулам. Та якщо їх нема завжди можна знайти чому радіти.
Радість, як на мене, пов'язана з цінуванням будь-чого в житті. Взагалі просто радіти можна вже тому, що ми живемо. Зараз і тут. І точно не випадкого і точно для чогось. І якщо я ціную своє життя - я радію. Те, що цінне для нас в житті часто приносить радість. Порадіти можна новому дню - новим можливостям; дощу, який очищає дух і матерію; речам, які полегшують життя; щирій розмові з близькою людиною; котику, який грається своїм хвостом; оселі, яка оберігає і захищає; купленій речі; влучно сказаному слові... Радіти можна завжди і всюди.

Якщо уважно подивитися на саме слово "Ра-дість", То воно складається з Ра - Бог, Сонце; дість - діставати. Діставатися Бога, Сонця або у всьому знаходити Бога. Цікаво, правда?!

У складні, кризові періоди в житті варто пам'ятати вислів:
"Не сумуй за тим, що минуло.
Порадій тому, що воно було".

Найбільша за спектром радість мабуть виникає від дарування радості іншим. А це виникає автоматично. Бо коли радіє душа, радість випромінюється в навколишній простір і всіх, хто довкола. Або з другого боку, щоб порадувати себе, спочатку можна порадувати ближнього.

Не даремно в Древньому Єгипті вважалося, що перед воротами в Рай вартовий кожній душі задавав всього 2 однакові запитання. І згідно відповіді пропускав або ні:
1. Чи знайшов ти радість в своєму житті?
2. Чи подарував ти радість іншим?