На скільки ми себе знаємо. І, де воно, щастя?!
Доброго часу доби! :) Я зайшла на свій блог - і диво дивне: останній запис рік тому! Як же швидко минає час!
За цей період часу у кожного живучого на планеті відбулося багато чого. В грудні й можна проаналізувати прожитий рік (про що писала у минулому пості) :). Та важливо, думаю, не так перелік подій, а ті почуття й емоції, що стоять за ними. Важливо, щоб цей комплекс (сукупність) переживань (те, що вже пережили, відбули), рухався в сторону цілісного самопочування та щастя...
І взагалі, в якій точці простору знаходжусь я зараз? Куди мій напрямок руху? Напрямок моїх думок (стан Розуму). Звичок мого Тіла. Чи задовольняю потреби моєї Душі, чи чую її? Чи прагну контакту з Духом, Творцем?
Якщо сфокусуватись на цих питаннях і хоч здалека відчути відповіді (бо словами інколи непросто висловити сукупність позитивно-негативно забарвлених почуттів та емоцій) і при цьому відчуття і Тілі приємні, теплі. Значить я на вірному шляху. Своєму!
Якщо ж відчуття, мовби, розриваючі, це також хороший знак - сприятливий момент для внесення малюсіньких змін в сторону кращого знайомства з собою.
Часто ми, люди, вважаємо що знаємо себе повністю. Що знаємо не тільки повністю себе, а й наших близьких, "як облуплених". Крім того й знаємо те, що їм потрібно робити й як поводитися щоб почувались щасливими... Та таке знання хибне, поверхневе, просто недостатнє і виходить - ілюзорне... От мені, 26. Це я знаю. А де я була 28 років тому? Що відчувала, як жила, яка я була? Не знаю, не пам'ятаю. Не пам'ятаю й значної частини мого дитинства. Бо цю всю й іншу інформацію вміщує в собі моя підсвідомість. Свідомість моя, мабуть, вміщує те, що я пам'ятаю. А що відбувається зі свідомістю вночі? Вона пропускає в дію підсвідомість і надсвідомість. І що відбувається зі мною тоді? "Бачу" (як?) сни різнопланового формату чи їх не бачу-не пам'ятаю. Схоже на фрейдівську теорію id-ego-superego. Несподівано для мене...
Взагалі, виходить, що тільки розумом користуватись не підходить, бо є речі, які йому непідвладні. Необхідний баланс Розум-Тіло-Душа-Дух. І слід мати на увазі, що кожен складник з цього ланцюжка живе за своїми законами. Які ми б мали досліджувати і дотримуватись для нашого ж блага. А як досягати цього балансу? Кожен обирає сам, свідомо чи несвідомо, щодня, в повсякденному, швидкозмінюючому житті.
Ну і звичайно, це чарівне Щастя, якого так всі всім бажають у вітаннях, не є кінцева точка життя. Щастя - це світле почуття схоже на почуття радості, та більш глибше і цілісніше. Щастя - це вдячне усвідомлення теперішнього моменту. Його цінування і смакування ним.
Давайте, поставимо собі за мету щодня щастя відчути, хоч раз. З часом - відчувати його по кілька хвилин. Саме ВІДЧУВАТИ, Бо воно поряд. Живе собі в наших же серденьках. Його не слід шукати ніде поза собою. Там його просто нема. Воно тут і зараз. Відчуваймо і будьмо щасливі!!! :)
Немає коментарів:
Дописати коментар