Що значить бути розсТРОЄним?

Не секрет, що людина має ТРИ складові: Тіло, Душу, Дух. Вони між собою тісно взаємопов'язані і взаємозалежні.
Людина з ними з'являється на світ, в певні, вибрані нею чи дані умови. Під "з'являється на світ" я маю на увазі не момент народження, а зачаття. Є ще 1-а складова людини - Розум. Він є наслідком розвитку Тіла, Душі та Духу. Пов'язаний із соціалізацією. Та про нього якось згодом... Починає відбуватися щось дуже цікаве, в кожнісінької людини неповторне - їх розвиток.

За своїми законами (а їх багатезно) розвивається Тіло. Це безперервний рух. Відомо, що кожної секунди в організмі відбувається 3 млдр. різноманітних процесів!!! Протягом життя людини Тіло і всі системи, які діють в ньому піддаються змінам.
Як на мене - діє якась програма. Інколи під впливом якихось чинників, вона може порушитися. Що в свою чергу призводить до дисфункцій Тіла і його базису - здоров'я.

Мабуть 1-єю з основних потреб Тіла - відчуття комфорту. Тіло - відчуває.

Душа людини живе за своїми законами, в своєму, нематеріальному вимірі. Душа - тонка субстанція. Якщо Тіло відчуває, то вона - почуває. У людини є 2-а фундаментальних почуття - почуття Любові і Страху. Всі інші почуття - їх похідні. Очевидно є ще почуття, які базуються на емоціях (радості, суму, роздратування...)

Основною потребою Душі є потреба в Любові. Любов - широчезне, глибинезне, багаторівневе почуття і поняття :).

До речі, робота психотерапевта по великому рахунку зводиться, до усвідомлення клієнтом власних почуттів. Їх прийняття в собі і пошук нових способів прояву завдяки віднайденню балансу. Погодьтесь, це дійсно робота з Душею (внутрішньою реальністю), як з предметом і вимагає делікатності та високого рівня усвідомлення. І клієнту скільки потрібно душевних сил, щоб більше пізнати це почуття Любові, в широкому значенні слова.

Безумовно є і ДУХовні закони. І їх також дуже багато. Стає помітно, що жоден з таких законів не придумала людина. Вони діють незалежно від того знає вона про їх існування чи ні.
Дух мені бачиться як стержень, що пронизує Душу (сферу) і Тіло людини. Його осн. потреба - прояв внутрішніх ресурсів, розкриття закладеного потенціалу, реалізація закладеної сили.

Як в Духа так в Душі особливі стосунки з Часом. Вони вічні. В вічності розвиваються. Розвиваються за допомогою фізичного Тіла, яке, можна сказати, є їх інструментом.

Добираємось до відповіді на питання, що значить бути розсТРОЄним?

Коли Тіло, Душа, Дух в цілісності, поєднані разом. Коли кожна складова із трьох проявляє себе настільки це необхідно, тоді ми говоримо, що "Я в насТРОЇ" - нас ТРОЄ.
Коли людина розсТРОЄна (подавлена). Каже :"Я розстроєна через то-то і то-то". Значить щось вплинуло на діяльність Тіла, Душі або Духу. Цілісність порушилась. Потреба одного когось або всіх трьох не задовільняється. Це маячок для Розуму людини, щоб подосліджувати яка із складових в тій ситуації задіяні. Знайти причину дисбалансу і відповідно наслідок - розсТРОЄність відпаде, прийде в системну цілісність і людина знову матиме насТРІЙ! :)

Для себе зі вього я роблю 2 висновки:
1. Пам'ятати в повсякденному житті, що крім фізичного Тіла (з потребою відчуття комфорту) є ще Душа (що потребує почуття Любові) та Дух (прояв потенціалу).
2. Важливість знання та усвідомлення законів, по яких живуть Тіло, Душа і Дух!

Будьмо в насТРОЇ!!! :)

Табір Особистісного Розвитку і Творчості: ТОРТ "Для тебе"

21.08.2010р. - 23.08.2010р. вперше на Івано-Франківщині організовується Табір Особистісного Розвитку і Творчості: ТОРТ "Для тебе" за участі психологів - консультантів та психотерапевтів, які працюють за напрямами Позитивної психотерапії та деяких інших методів.



Пропонуються:

- Майстер-класи

- Ворк-шопи

- Міні-тренінги



Весело, корисно, пізнавально!!!



Бажаючі дізнатися про деталі проекту та взяти у ньому участь заходьте на сайт http://positum.if.ua

НаСИЛля - сила, яка руйнує життя і Землю.

Метою цього посту є не агітація, хоча я б потішилась, якби ще хоч одна людина замислилась. Хочу поділитись своїми спостереженнями, міркуваннями і досвідом з приводу цієї теми.

Як на мене вегетаріанство є актуальним в теперішньому житті людства. Таким же як і забруднення води, зменшення зелені на планеті, людські хвороби, суїцид, розлучення і т.д. і т.п. Ці, і це далеко не всі питання, пов'язує одне явище - насилля. Над кимось, чимось чи собою. В історії людства його було багато, багато його і є зараз. Але чи так було завжди і чи так має бути?

В самому слові "насильство" захований принцип дії. Це СИЛА. Хто здійснює насильство - людина. Вона вважає сильнішою себе за всіх тих, хто менший за розміром, хто не може їй протидіяти і "віддячити". Використовує для цього найрізноманітніші способи. А якщо здійснює насилля над собою, то причина тягнеться з дитинства.

Не секрет, що все в житті взаємопов'язане та взаємопереплетене. Що змах крил метелика в одній частині Земної кулі може викликати торнало в іншій. Це ми знаємо розумом, а якщо при цьому включити ще "серце" (душу), свої почуття, то можна ще багато що нового відчути, усвідомити і своєму житті і змінити на краще! :)
Пропорную спробувати читати серцем, готувати їжу з серцем. Якість життя круто поміняється, якщо робити будь-яку дію з серцем. Бо це - Любов, а де любов, насильству немає місця.

Мабуть, кожен знає, що вегетаріанець - це людина, яка не їсть м'яса. Але не кожен знає, що за цією дією стоїть. Ну, найперше, це свідоме (не фанатичне) виконання однієї із заповіді "Не убий". Людина, яка живе в селі і ріже свиней, так, як і людина, яка працює на бійні, так як і людина, яка купує і їсть мертвих тварин причетні до вбивства, безпосередньо чи опосередковано застосувавши насилля над живою істотою.

Я, як і більшість українців - християнка. Коли почала свій шлях духовного пошуку, задаватись питаннями: Хто я? Яка я по своїй природі? Для чого живу? та ін., то помітила, що на всяке м'ясо, навіть запах в мене відраза. З того часу (більше 5-ти років) я не могла їсти трупи і тим більше щось з ними робити. Прийшли спогади, що у дитинстві я не хотіла їх їсти, а мене дорослі впрошували. Я не могла ніяк зрозуміти як те, що лежить в мене в тарілці має такі самі назви як гарна на малюнку курочка Ряба; тваринка, яка робить геройські вчинки в казках, мультиках і просто на пасовищі мирно скубає собі травичку... І дітям прививаючи любов до тварин, вивчаючи хто є хто (пам'ятаєте з школи: Хто - живий, Що - неживий предмет), навіть навчаючи як вимовляє корівка, кізочка, півник... ніхто ж з батьків не каже, що їх потім самі ж вб'ють, порозрізають і будуть їсти, а це правда! Дівчинці, яка була присутня і переживала при народженні телятка, яка йому придумала ім'я і спостерігала як воно підростає,гралася з ним, коли прийшла і побачила пусте місце, сказали, що Плямушка поїхала на весілля. Правильно, її рідні завезли її порізану ними, "прикрасивши" столи. Знала би це Катруся!!!

Вважаю, що медична позиція щодо життєво необхідного вживання тваринного білка - вигідна їй (і не тільки їй) ілюзія. До речі,є версія, щоб вижити в льодовиковий період люди почали їсти тварин. Ця звичка в декого прижилась. А зараз їй (звичці) допомагає індустрія бізнесу на нашому здоров'ї. Чому м'язисті, сильні такі коні, які їдять овес? Хто знає скільки може прожити корова? Мабуть ніхто, бо корові не дають дожити до своєї природньої смерті.

Якщо є хижі тварини, то в них є ікла, кігті, добре розвинений біг, зір в темноті... В людини це є? В людини є найцінніше - ВИБІР. Уподібнюватись їй хижій тварині чи бути Людиною з реалізованими талантами, пізнаним і розкритим своїм потенціалом? І якщо хижі тварини їдять м'ясо, то сирим. Кожен знає, що будь-який продукт при обробці (варінні, запіканні, особливо смаженні) суттєво втрачає свої поживні речовини. Не вважаю, що в м'ясі є якісь поживні речовини, крім зафіксованого на клітинному рівні страху і болю (вони ж самі не лягають на стіл і не допомагають себе різати, а пручаються, верещать, навіть плачуть..). Але якщо хтось так вважає, то їх все одно залишається мало. І якби не приправи і подача його з овочами, людина б не так тішилась смаком.

Чи справді вам, Люди, так хочеться їсти ті трупи і їх куски? Чи це просто неусвідомлена звичка, сформавона в дитинстві, нав'язана суспільством, яку можна поступово замінювати іншою - здоровим харчуванням рослин, які для цього призначені ???

Будь-яка тварина - ЖИВА істота з притаманними їй почуттями: прив'язаності до господаря, довіри, батьківським почуттям щодо власного потомства... та фізичними відчуттями: болю, задоволення. Якщо про це не просто пам'ятати, а спробувати відчути, то насильства на нашій планеті поменшає, вона очиститься від крові та агресії. І в цій взаємопов'язаній системі, в якій кожен перебуває на своєму рівні, з'явиться більше щастя.

В історії бага-а-то відомих особистостей споживали лише рослинну їжу. Та й не тільки в історії. Зараз люди прозрівають, слава Богу. Дивіться самі:
http://www.youtube.com/watch?v=VUPngKVmkzE
http://www.youtube.com/watch?v=j_RQRGciOqQ&feature=related
http://www.youtube.com/watch?v=KXL9G0t_tPk&feature=related
http://www.youtube.com/watch?v=TAaFhKuMRgw&feature=related

Ось ще, серед них є деякі українці:
http://www.youtube.com/watch?v=iO3ysfCiX0M

Що таке радість і для чого вона?

Привітик! Давненько я тут не з'являлась... Ой, багато різних змін за цей час відбулося і продовжує відбуватися в моєму житті. Дорослішаю я. В тому сенсі, що стаю відповідальнішою. І це радує.

В цьому пості хочу порозмірковувати про РАДІСТЬ. Мимоволі спостерігаючи за людьми на вулиці, транспорті, магазині, кидається в очі те, що більшість людей задумані, сумні, похмурі, можуть бути роздратованими, сердитими, а очі (дзеркало душі) - випромінюють втому. Душа в пересічної сучасної людини від чогось втомилася. Від чого?
На теперішню мою думку функція і водночас потреба душі в людини - в постійному горінні природньої енергії любові, з якою людина народжується. Чому в процесі життя часто цей вогник зменшується, починає тліти і затухає ще при житті? Не дивно, що і очі потухлі.

Думаю трісочками, полінцями для підтримання стану горючості полум'я в душі є радість :). А як же тут радіти, можна подумати, коли навколо стільки бід, несправедливості, хворіб і т.д. і .т.п. ЯК НАВЧИТИСЯ РАДІТИ? Бо для чого для мене вже стало ясніше.
А вчитись не потрібно. Треба просто згадати як ми раділи в дитинстві. Раділи, коли бабуся щонеділі водила на качелі, коли з мамою спостерігали як пробивається джерельце, раділи, коли тато ніс нас на своїх плечах, а брат разом з нами розмальовував розмальовки і перед сном малював на спині, а ми відгадували що, і навпаки... Було таке з кимось? В кожного у дитячому віці була своя радість. І її було багато, достатньо, щоб бути щасливими.

Радість у дорослому віці набуває дещо іншої форми. Вона проявляється менш імпульсивно і більше зосереджена всередину ніж назовні. Причин порадіти є багато. Ми вже звикли радіти завдяки якимось зовнішнім стимулам. Та якщо їх нема завжди можна знайти чому радіти.
Радість, як на мене, пов'язана з цінуванням будь-чого в житті. Взагалі просто радіти можна вже тому, що ми живемо. Зараз і тут. І точно не випадкого і точно для чогось. І якщо я ціную своє життя - я радію. Те, що цінне для нас в житті часто приносить радість. Порадіти можна новому дню - новим можливостям; дощу, який очищає дух і матерію; речам, які полегшують життя; щирій розмові з близькою людиною; котику, який грається своїм хвостом; оселі, яка оберігає і захищає; купленій речі; влучно сказаному слові... Радіти можна завжди і всюди.

Якщо уважно подивитися на саме слово "Ра-дість", То воно складається з Ра - Бог, Сонце; дість - діставати. Діставатися Бога, Сонця або у всьому знаходити Бога. Цікаво, правда?!

У складні, кризові періоди в житті варто пам'ятати вислів:
"Не сумуй за тим, що минуло.
Порадій тому, що воно було".

Найбільша за спектром радість мабуть виникає від дарування радості іншим. А це виникає автоматично. Бо коли радіє душа, радість випромінюється в навколишній простір і всіх, хто довкола. Або з другого боку, щоб порадувати себе, спочатку можна порадувати ближнього.

Не даремно в Древньому Єгипті вважалося, що перед воротами в Рай вартовий кожній душі задавав всього 2 однакові запитання. І згідно відповіді пропускав або ні:
1. Чи знайшов ти радість в своєму житті?
2. Чи подарував ти радість іншим?

Моя творчість..!

Привіт! :) Рада зустрічі з вами у 2010 році! Знаю, що цей рік принесе великі класні зміни в моє життя, додасть багато радості і нових іпостасій. Я до цього готова!

Бажаю кожному з вас зробити хоч маленький, але крок вперед або краще крок всередину до себе, наблизитись до розкриття хоча б одного (з безлічей) свого таланту, довіритись своїй світлій людській природі, відпустити всі свої бажання для того, щоб отримати їх здійснення. Пам'ятати, що щастя це не кінцева мета, а життєвий шлях, що передбачає найперше цінування того, що в мене вже є і вдячності за те, чого немає! :)

Переглядаючи свої папери, зіткнулася зі своїм віршиком, якому вже є точно років 5. Перечитала і зрозуміла, що його зміст є актуальним для мене зараз. Вирішила опублікувати.

Я сильна духом є людина
І прагну нових звершень.
Дійду я до поставленої цілі!
На цьому, звісно ж, не завершу.

Я вдосконалююсь, росту і прогресую.
Тепер нема ні сумнівів ні страхів!
Уже я впевнена в собі і вже мудрую
Як досягти ще більших результатів!

Могутньою і королівською ходою
Я йду по стежечці мого життя.
Прекрасною і сильною рукою
Своє будую майбуття!

Моя краса вселяє силу,
Моя любов - дає життя.
Настирливість моя веде до цілі.
І досягну я самопізнання!

Земне життя ж таке прекрасне!
На жаль не вічне і одне.
Не можна відкладать його "на потім"!
Ми й не моргнем - воно пройде!

І насолоджуватись, жити треба вже.
І з радістю, любов'ю помагати
Усім, хто хоче, але ще не пізнав себе
Іти разом, долати і перемагати!!!

Про одну з моїх ідентичностей (продовження)

Відомо, що термін "психологія" походить від слів псюхе, ψῡχή, душа і логос - наука. Мені подобається більш глибше сприйняття. Взагалі-то є багато трактувань слова "Логос". Одне із них - це Вищий Розум, Творець, що зовсім міняє картину. Виходить - психолог має душею наблизитися до Творця і в цьому сприяти бажаючим. Наявність зв'язку Душі з божественним у собі.


 А "психотерапія" - знову псюхе, душа та терапія, лікування. Водночас психотерапевт не лікує медичними препаратами, не виписує антидепресантів. Це роблять психоаналітики, які мають медичну освіту. Я не знаю чи доцільно психотерапію називати лікуванням. Це швидше не вплив терапевта на клієнта, а взаємовплив, співпраця. Де є дві унікальні особистості, які працюють над вирішенням спільної задачі на основі попередньої домовленості, контракту.



Для бажаючих моя електронна адреса Zor9[at]ukr.net. Можемо працювати в режимі он-лайн, за допомогою програми skype.

Є місце для благодійної консультації.

Про одну з моїх ідентичностей

Приві-і-іт! Рада знову поділитися з усіма бажаючими частинкою себе на цій сторінці!!

Ідентичність - це поняття, яке дає відповідь на запитання хто я, я як хто? в даний момент. Воно схоже до поняття "роль", але є первинним, глибшим.
Те, що я тут пишу про свої почуття, враження, думки, побажання в ідентичності людини, також як і те, що пишу як учасниця Майстер-курсу з Позитивної психотерапії та арт-терапії, як клієнтка власної психотерапії, не виключає того, що я є сама психотерапевт (ну, майбутній, бо ще вчуся) і точно психолог-консультант.

Досвід роботи з людьми різного віку, соц. статусу і статі з різними темами і запитами в мене з 2006 року. Щоправда, поки не маю власного або орендованого приміщення чи кабінету. Працюємо де зручно клієнту.

А хто такий клієнт, для мене???

Це людина, жінка чи чоловік, яка від природи володіє величезними ресурсами, можливостями, потенціалом і поки що їх в собі ще не відкрила. Або не навчилася застосовувати в житті задля вирішення різних питань, досягнень бажаного...

Клієнт - це людина, якій надають певну послугу за грошову винагороду чи без неї.

Кожна людина є тим чи іншим клієнтом і не одним, бо якщо користується послугами банку - є його клієнтом, робить покупку в магазині - є клієнтом його продавця чи власника...

Варто розмежовувати поняття "клієнт" і "пацієнт", бо, як на мене, пацієнт щось отримує без усвідомленої участі в цьому, без власних зусиль. Це слово є однією з основних категорій в медицині.
Клієнт - людина, яка рішення з приводу чогось приймає сама, хоча її можуть інформувати. Вона прикладає свою відповідальність, певні зусилля.

Клієнт психолога-консультанта чи психотерапевта - це також людина :), яка керується благим бажанням: щось змінити, покращити у своєму житті, вирішити, вдосконалитися в чомусь, навчитися застосовувати свої якості і здібності для якіснішого проживання, покращити стосунки з якоюсь людино і т.д.

Клієнт - людина, яка усвідомлено робить крок до самої себе, підкреслюючи при цьому свою силу, а не продовжує втікати від себе:
1. В сферу Тіла (по балансній моделі Н. Пезешкіана), хвороби. Стає "вампірчиком", надто жаліючи себе або агресивно нападаючи на оточуючих, як правило, рідних і близьких людей.
2. Діяльність, де є тільки робота чи навчання і в житті немає часу для себе, прояву себе як жінки чи чоловіка. А якщо є сім'я, то потерпає від кризи. Важлива навіть не стільки кар'єра, гроші, просто щоб замаскуватись від своєї самотності та притупити почуття.
3. Контакти, де для людини є 2 варіанти. Це нерозбірливе спілкування, публічні висування, віртуальне спілкування, ігри та їм на противагу - закритість до контактів, втеча в самотність, самозречення.
4. В сферу духовності, сенсів, де людина віддається релігійним течіям, сектам з наставниками, повадирями, які покерують і скажуть як думати і куди іти...

Щоб наблизитись до себе, мабуть, не обов'язково звертатись до психолога чи психотерапевта. Переконана, що є багато інших дієвих способів.